Інтерв'ю з газет

Віктор Гуцал: «Бувають миттєвості, коли радий людським сльозам»

Недавно «Молодь України» надрукувала матеріал про драматичну історію кобзарського мистецтва, зокрема його найкращих представників. У публікації промайнула згадка про знаменитий «Козацький марш» і про романтичну долю його появи. Наголошувалося, І що тріумфальний спалах популярності цього славня українському духові стався завдяки молодому й вже тоді талановитому композитору Віктору Гуцалу, нині — народному артисту України, лауреату Національної премії імені Н Т. Г.

А.Гайденко. Цимбаліст - Георгій Іванович Агратіна (З дослідження "Історія виконавства на народних інструментах")

     Георгій Іванович Агратіна - видатний цимбаліст всесвітньо відомій соліст-виконавець на народних інструментах, серед яких, крім цимбалів, - свиріль (най, або флейта Пана), сопілка, телинка, окарина (зозулька) та ін. Відомий також як цікавий композитор, автор популярних концертних творів та музики до театральних вистав, блискучий оркестровий аранжувальник, а також талановитий редактор-перекладач для народних інструментів творів класичної та сучасної музики.

Віктор Гуцал: «Народну музику навмисно хочуть знівелювати, щоби не знав світ, хто ми є…»

 

         До невеличкого музею при Національному оркестрі народних інструментів хочеться прийти не один раз. Адже створені народом інструменти допоможуть простежити нашу історію і культурний розвиток не згірше за історичні літописи чи археологічні знахідки. Скажімо, гудок — струнно-смичковий інструмент, відомий ще з часів Київської Русі і намальований на фресках Софійського собору, — прообраз скрипки: у XI сторіччі в Італії, країні видатних скрипкових майстрів і скрипалів, її ще не було. Давня ліра, чотириструнна кобза, бандура — основа в оркестрі народних інструментів… На лірі переважно виконували церковну музику, бандура ж була більш демократичним інструментом — на ній можна було грати все. Сучасна бандура має 64 струни, тож щоб опанувати її, потрібне неабияке терпіння, бажання і любов. Але неповторне звучання і невичерпні художні можливості її — втіха як для виконавця, так і для слухача. Цікаво, що тисячолітню сопілку вмів в Україні вирізати кожен сільський хлопчик. Ну і , звісно, заграти на ній. Рубель, качалка, бербениця — взагалі-то предмети побуту, в останній, наприклад, роблять овечий сир, але в руках умілого музики ще й як заграють! Гуцульські цимбали, без яких не обходиться жодне весілля, цитра, трембіта… Козацька сурма XVI сторіччя — її відродили наші майстри за описом Гната Хоткевича, який побачив таку одну — чудом збережену — у Санкт-Петербурзі. Очевидно, саме неупокорене звучання цієї сурми наприкінці 80-х років минулого століття збентежило правителів і вони заборонили виконання «Запорізького маршу» — візитівки оркестру народних інструментів. Водночас і його автору та диригенту оркестру Віктору Гуцалу довелося на певний час перейти до іншого творчого колективу…

Збір матеріалів