І живі з косами стоять. «Друга ріка» та оркестр НАОНІ

Cultprostir зайшов на репетицію групи «Друга ріка» з оркестром, щоб дізнатися, до чого докотилися музиканти в процесі підготовки до спільних концертів в Києві.

Текст: Ігор Панасов

Фото: Юлія Вебер

 

Буває так, що з порога ясно, куди потрапив. Так і на репетиції гурту «Друга ріка» з Національним академічним оркестром народних інструментів (НАОНІ). До виходу на сцену ще майже місяць, а тут дим коромислом: скрипалі б'ють в долоні, бандуристи підспівують, цимбаліст немов з-під землі дістає волинку і розриває повітря шотландським торжеством, до дзвону у вухах.

Тут все не за правилами, і при цьому тримається на непорушному внутрішньому ритмі. Диригент та художній керівник оркестру Віктор Гуцал – епіцентр, емоційний стрижень і магнітний полюс цього дійства. Двох-трьох хвилин знайомства з оркестром достатньо, щоб помітити, як легко і невимушено тримає ця людина нитки п'ятдесяти з гаком музикантів у своїх руках.

Фронтмен гурту Валерій Харчишин дивується: «Я думав, що ми прийдемо зі своїми піснями, і Гуцал вибере насамперед сонні медляки. Покурити, подумати, «зажуритися». А він такий: «У вас така гарна пісня «На-На-Ма-На». Жива така!» Коли граємо «Париж (Дай мені вогню)», він каже: «Що ви тягнете гуму, дайте ж йому вогню, він же просить». З кожною репетицією непередбачуваність енергійного 70-річного Гуцала накручує творчий градус, зшиває «Другу ріку» з оркестром в єдиний організм. Їх, репетицій, було вже більше п'яти. Будуть ще.

 

 

«У нас же темп на дві одиниці менше», − пояснює барабанщик Олексій Дорошенко. «Які дві одиниці? Навіщо ти мені машину включаєш? Ти давай від серця грай!» − вчить мудрий Гуцал. «Він нас періодично дивує. Я тільки натякнув йому: мовляв, чув, що їхній оркестр грає на косах. На одній з репетицій вони підхоплюються – і давай на них виконувати», − не приховує Харчишин захвату.

У Національній опері прозвучить 19 пісень групи і 4 народних. «У середині концерту в оркестру будуть сольні номери. Ми їм самі запропонували це зробити. Була навіть ідея, щоб я заспівав народну пісню. Але ми відмовилися. Там був рядок: «До нас молодість не вернеться, не вернеться вона». Я подумав, що якось зарано співати таке», − посміхається Харчишин.



Якщо весь свій кураж вони 13-14 травня донесуть з репетиційного залу до сцени, це буде щось.

Дивіться повний фоторепортаж з репетиції на сторінці Cultprostir у Facebook.

Стаття взята з видання "cultprostir.ua" 24/04/2015