СТЕРЕО СЗ0 29879 008
Ой, гарна я, гарна - співає Раїса Кириченко з Державним оркестром народних інструментів УРСР
Художній керівник Віктор Гуцал
Живий у свідомості українського народу дзвінкий, глибокий і бентежний, як наша доля, образ Чураївни — легендарної полтавчанки Марусі Чурай, що ніби уособлює собою нашу українську пісню. Кожен по-своєму уявляє собі ні, не душу її, бо вона — в її безсмертних піснях, а оту прадавню вроду козачки, що бринить в голосах сьогоднішніх українок. І той, для кого це ім'я і українська народна пісня — частина реального життя в його найсвятіших виявах, не може, здається, не відчути в тому уявному узагальненому образі і вроди, і вдачі, і голосу однієї з найвідоміших нині співачок України — Раїси Кириченко.
Землячка самої Чураївни, народившись із народного мелосу, з народної душі українського села, вона понесла оту душу в світ, діставшись до її чистих первозданних витоків, осягнувши її святині як свої власні начала.
Вийшовши з багатодітної селянської сім'ї, все вона пройшла: і мамину пісню, і воєнне лихоліття, і колгоспне поле, і заводський цех, і нелегке мистецьке сходження до народного визнання. її спів далекий від простої розважальності. Завжди в ньому бринить задума, глибока сповідь про найсвятіше, висока і несуетна людська гідність. А ще в цьому в м'якому низькому голосі дивним чином звертається до нас наша національна історія і творчий геній народу — є у співі Раїси Кириченко і така таїна, і кличе вона до самоосягнення, самоочищення, до власних коренів. Воістину, як казав полтавець М. В. Гоголь, пісня для українця — і поезія, і історія, і батьківська могила...
Артистичний образ Раїси Кириченко яскраво відрізняється на тлі сьогоднішнього дня як сплав краси і духовної сили непересічного значення для культури України. Маючи шляхетну гордість завжди бути самою собою, не підлаштовуватися під короткоплинну моду, вона уособлює фундаментальні підвалини пісенної культури свого народу. Є в ній багато чогось епічного, думного, хоча виконавський діапазон її розмаїтий, а репертуар багатющий — в ньому знаходять своє відбиття і лірика, і драма, і гумор, і героїка українського характеру. В її творчості, в її голосі пересожно звучить вічність її народу понад вічним плином Дніпра-Славути, торжество життя понад вічними боріннями світу. В ній живе Україна. В ній живе яскравою часткою спадщини неприглу-шений віками невмирущий голос Марусі Чурай.
Анатолій Мокренко
Сторона 1
ОЙ, ГАРНА Я, ГАРНА(українська народна пісня, обробка В. Гуцала) 2.54
ДОРОГА СПАДЩИНА(О. Зуєв — Д. Луценко) 4.09
ОЙ У ПОЛІ 3 ТОПОЛІ(українська народна пісня, обробка В. Гуцала) — 3.06
БЕЗСМЕРТНИК(О. Зуєв — М. Сингаївський) — 3.51
ВІТЕР, ВІТЕР КОЛО ХАТИ (українська народна пісня, обробка В. Гуцала) — 1.03
МАМИНА ВИШНЯ(А. Пашкевич—- Д. Луценко) — 6.00
Сторона 2
ОЙ, НА ГОРІ ДВА ДУБКИ (українська народна пісня, обробка В. Гуцала) — 2.25
СТОЯТЬ ТОПОЛІ(Н. Андрієвська — А. Драгомирецький) — 3.08
МОЛОДИЧКА (О. Чухрай — В. Котляр) — 2.23
ПІСНЯ ПРО ХЛІБ(А. Пашкевич — Д. Луценко) — 4.19
ТИХА ВОДА (українська народна пісня, обробка В. Гуцала) — 2.06
НЕЗАБУТНЄ (І. Шамо — Д. Луценко)3.34
БУЛА СОБІ МАРІСЧКА (І. Сльота А. Матійко) — 2.57
Звукорежисер М. Дідик. Редактор М. Кузик
Художник О. Бунак. Фото М. Безноса
© ВТПО «ФИРМА МЕЛОДИЯ», 1990
Всесоюзная студия грамзаписи Запись 1989 года
Ленинградский завод грампластинок