СТЕРЕО C30 31721 000
ГРАЄ ГЕОРГІЙ АГРАТІНА - ЦИМБАЛИ
ДЕРЖАВНИЙ ОРКЕСТР НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ УРСР
Художній керівник Віктор Гуцал
Цимбали являються одним з найулюбленіших інструментів українського народу, про що свідчать пісні, в яких дуже задушевно і поетично оспівуються гра цимбалістів.
Цимбали складають невід'ємну частину традиційних народних ансамблів — троїстих музик. Тепер цимбали використовуються майже в усіх професіональних і самодіяльних оркестрах і ансамблях.
Багато висококваліфікованих виконавців на цимбалах підготували вищі і середні учбові заклади України. І серед них своєю активною творчою діяльністю найбільше помітний Георгій Агратіна.
Агратіна Г. І. (1948 року народження) закінчив Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського в 1977 p., аспірантуру — в 1980 р. На республіканському конкурсі виконавців на народних інструментах він був удостоєний звання лауреата і першої премії. В 1981 р. за визначні заслуги в розвитку радянського мистецтва йому було присвоено почесне звання «Заслужений артист УРСР».
З 1970 р. Агратіна Г. І. працює солістом Державного оркестру народних інструментів УРСР.
Що приваблює у виконавській майстерності Г. Агратіни?
Перш за все — глибока музикальність і віртуозність, яка підпорядкована задуму і змісту виконуваного твору. І хоча немає тих прийомів у грі на цимбалах, якими б не володів виконавець, віртуозність задля віртуозності для нього чужа.
Другою особливістю у грі Г. Агратіни є володіння різними стилями, що дозволяє йому охопити репертуар, який включає класичні твори Д. Скар-латті, Д. Тартіні, Й. С. Баха, Й. Брамса, Ф. Ліста, Н. Паганіні, твори П. Чайковського, М. Лисенка і інших російських і українських композиторів-класиків.
Велику частку в його репертуарі складають лерекладення для цимбал творів радянських композиторів.
Багато українських композиторів спеціально пишуть для цимбал і, в переважній більшості, першим виконавцем їх був Г. Агратіна.
Тонко розуміючи стиль і манеру народного виконавства, Г. Агратіна сам займається обробками інструментальної музики. Його аранжировки і концертні обробки користуються великою популярністю, іх грають студенти вищих і середніх учбових закладів. Г. Агратіна являється викладачем Київської консерваторії, його цілеспрямована педагогічна діяльність дає позитивні результати, його учні успішно працюють в багатьох концертних організаціях.
Пропонована вашій увазі платівка, в більшій частині, представляє записи оригінальних обробок народної інструментальної музики, які зробив сам виконавець. Саме в цих творах, зберігаючи виконавську манеру народних цимбалістів, Г. Агратіна піднімає на високий щабель рівень сучасного професіонального виконавства.
Всі твори виконуються у супроводі Державного оркестру народних інструментів УРСР. Оркестр був створений у 1970 р. Різноманітність інструментів створює барвистий яскравий колорит у звучанні. Багато музикантів в оркестрі володіють декількома інструментами в тому числі і Г. Агратіна, який з успіхом грає на сопілці, телинці, свирілі, зозульці. Любов до своєї справи, закоханість у народну музику, ентузіазм і висока професіональна майстерність — характеризують всіх виконавців оркестру, серед яких заслужений артист УРСР Г. Агратіна являється одним з найкращих.
В. Гуцал
Художній керівник Державного оркестру народних інструментів УРСР
Сторона 1
Парафраз на тему української народної пісні «І шумить, І гуде» (Я. Лапінський) — 3.40
Фантазія на тему української народної пісні "Зоре моя вечірняя" (О. Незовибатько) — 4.57
Українська П'єса (І. Міський) — 4.23
Друга рапсодія на українські народні теми "Думка-шумка" (М. Лисенко) — 8.20
Сторона 2
Київський козак (українська народна мелодія, обробка Г. Агратіни) — 2.17
Гуцульські наспіви (Т. Ремешило) — 6.07
Буковинські коломийки (І. Міський) — 5.00
Березнянка (українська народна мелодія, обробка Г. Агратіни) — 5.28
Гопак (українська народна мелодія, обробка Г. Агратіни) — 3.00
3вукорежисер Ю.Вінник. Редактор М.Кузик.
Художник В.Кузьмін. Фото О.Хітрова
ВТПО ФИРМА МЕЛОДИЯ, 1991
Всесоюзная студия грамзаписи. Запись 1987 г.
Апрелевский ордена Ленина завод грампластинок
1991 Зак. 960. Тираж 5000