29 лютого 2024 - 17:00
Цьому уславленому колективу наступного року виповниться півстоліття, та, попри поважний вік Національний академічний оркестр народних інструментів завжди радо співпрацює з сучасними зірками. На його рахунку - спільні проекти з "ВВ", "Другою рікою", "Мед Хедз", Онукою...
З останньою, як відомо, на минулорічному "Євробаченні" Віктор Гуцал та його музиканти представили композицію що викликала шквал захоплення та понад півтора мільйони переглядів на YouTube.
- Цікаво, це Ви запропонували співпрацю Онуці, чи вона - Вам?
- Така ідея виникла в авторів документального фільму, який знімали про наш оркестр. Ми не заперечували, вона - також, - каже народний артист України, лауреат Шевченківської премії. - Спершу створили один номер, потім - цілу програму, з якою успішно виступаємо на різних сценах досі. Номер же для "Євробачення" готували протягом місяця.
Але збирались не кожен день, звичайно. (Усміхається). І він справді вийшов достойним! До речі, Наталку Жижченко (вона ж Онука. - Авт.) пам'ятаю ще маленькою дівчинкою. Ми були дуже добре знайомі з її дідусем, який працював на Чернігівській музичній фабриці та допомагав нам із музичними інструментами, особливо з бандурами. Я приїздив до нього, він - до мене... Одне слово, ніщо в світі не відбувається просто так.
- А з ким із рок-виконавців НАОНІ почав працювати першим?
- Спершу був "Мед Хедс", потім - "Друга Ріка", далі - Олег Скрипка. Попервах ми просто робили окремі номери, такі собі вкраплення, а набравшись досвіду, підготували вже цілі програми. Їх тривалість - вже від 1.40 до двох годин!
Це і нам цікаво, і для популярних виконавців - рух вперед та щось нове. Між іншим, НАОНІ зробив тепер проект із гуртом "ТІК". Хотів про це промовчати, але...(Усміхається). Усе вже готово й тепер лише визначаємось із датою прем'єри.
- Сьогодні ви часто виступаєте з поп і рок-співаками, а свого часу - з оперними. Хто із них запам'ятамся вам найбільше?
Ви знаєте, не було такого видатного співака, з яким би ми не працювали. Наприклад, із Гнатюком та Солов'яненком. З останнім - дуже багато, часто й активно.
До слова, одного разу, коли ми виступали у Львові, в Анатолія Борисовича раптом пропав голос. Що він не робив і до кого не звертався (фоніатри чого тільки не вливали в його горло), усе - марно. Та, незважаючи ні на що, довелось виступати. Правда, Соловяненко виконав лише дві пісні. Потім його ще й критикували: мовляв, як це так, приїхав на гастролі - й так мало заспівав?! Та я вважаю подвигом його тодішній виступ... Повертаючись до вашого питання: ми співпрацювали з багатьма знаменитими співаками та об'їздили з ними всю Україну (і не тільки).
- А пригоди чи курйози траплялись під час цих гастролей?
- Ой, чого тільки не було за мою велику гастрольну діяльність! Скажімо, якось ми виступали в Казахстані. Музиканти дістались літаком, а інструменти їхали вантажівкою. Її прибуття ми дуже довго чекали, але так і не дочекалися. Що робити? Не відміняти ж канцерт - люди прийшли! Довелося виступати в своєму одязі, а грати на тому, що знайшли в організаторів, зокрема, казахських інструментах. (Усміхається) На виїздах траплялось різне: і їхати на підводах, і йти пішки по болоті, бо застряг автобус, і жити в вагонах. Це ж гастролі!
- У вже згаданому номері з Онукою чимало глядачів уперше побачили такий незвичайний інструмент,як бугай. Він - найекзотичніший у вашому оркестрі?
У нас багато таких інструментів, але ми їх називаємо не екзотичними - а колоритними. Це - козобас, рубель, качалка... Іноді використовуємо їх у своїх виступах. Так, як це було на "Євробаченні" з тим же бугаєм. (Інструмент нагадує барильце, з якого стирчить пучок з кінської гриви. Коли за нього потягнути, виникає звук, схожий на ревіння. -Авт.). Ми пишаємося тим, що колекція українських народних інструментів - величезна!
До слова, чимало з них росіяни у нас свого часу запозичили та присвоїли. Як і пісні. Скажімо, дивлюсь якось ювілейний концерт Кубанського хору, який виконує "Взяв би я бандуру", а в титрах написано - "російська народна пісня". Уявляєте собі? Це взагалі ні в які рамки вже не лізе! Зрештою, нашим сусідам нахабства не позичати.
Богдан Бондаренко
