Біографічна довідка:
1944 р. народився на Поділлі в с.Трибухівка Летичівського району Хмельницької області
1961 р. закінчив спеціальну музичну школу ім.Крушельницької
1961 -1966 навчання в Київській державній консерваторії по класу кобзи (проф.Геліс), та диригування (проф. Тарнопольський)
1966 – 1969 артист Українського народного хору ім.Верьовки.
1969 – 1979 диригент Київського оркестру народних інструментів
1979 –1984 диригент оркестру народних інструментів Держтеле-радіо України
З 1984 р. художній керівник і головний диригент Національного академічного оркестру народних інструментів України.
Визначну рольвідомого митця, композитора, народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка професора Віктора Омеляновича Гуцала у становленні Національного академічного оркестру народних інструментів України і українського музичного мистецтва в ціломунеможливо переоцінити. Багатогранність його таланту, працелюбність, ентузіазм і активна життєва позиція завжди викликали повагу. В.Гуцал – це людина, добре знана в Україні і за її межами, завжди відкрита для діалогу з громадськістю, митець,якому під силу відновити любов і повагу людей до національної культури України.
Понад 25 років очолює та визначає пріоритетні напрямки творчої діяльності Національного оркестру народних інструментів України художній керівник і головний диригент, народний артист України, професор Віктор Гуцал, музикант із 50-річним стажем, талановитий , висококваліфікований диригент, знавець і пропагандист народної музики, керівництво якого забезпечує постійний і багатогранний творчий розвиток колективу.
В.Гуцал – ініціатор практичного застосування тих багатих духовних здобутків нашого народу, що віками виховували українців у повазі і любові до рідної землі, наших культурних цінностей, у гордості за нашу країну, її героїчне минуле, віри у процвітання і щасливе майбутнє України. Він створив низку нових програм, що базуються на основі української народної мелодики, класичних музичних творів, найкращих пісень українських та іноземних композиторів. Ці програми стали яскравими подіями в мистецькому житті нашої країни, а виступи на концертах і фестивалях за кордоном сприяли зближенню і взаєморозумінню людей різних національностей, викликали повагу до України, її культури.
Під його керівництвом Оркестр зробив новий крок у творчому сходженні. Високий рівень виконавської майстерності, неповторний колорит і якість звучання вивели колектив на новий рівень популярності в Україні та за її межами.
Сьогодні Оркестр – це колектив унікальних музичних традицій, зібрання рідкісних музичних інструментів та віртуозних майстрів-виконавців, репертуар якого складають кращі зразки народно-інструментального мистецтва всіх регіонів України, а також твори українських і зарубіжних авторів.
В.Гуцал – автор понад 500 оркестровок та аранжувань та оригінальних творів, популярність яких вже давно перетнула межі України, серед них і візитна картка оркестру – «Запорізький марш» - написаний у 1969 році, вперше виконаний в Опері під вигуки «Слава!», а потім навіть у Кремлівському палаці з’їздів; а також творів «Танцювальні награвання», «Веснянка», «Козобас», «Святковий марш» та багатьох інших; разом з плеядою молодих українських композиторів ІІ половини ХХ століття він створив новий професійний напрямок «Народного симфонізму».
За безпосередньою участю В.Гуцала як диригента, аранжувальника і композитора створена велика базааудіо записів, в тому числі фондових записів Держтелерадіо України за участю Національного оркестру народних інструментів України, солістів Національної опери України, інших відомих вокалістів.Він - автор музики до кінофільмів «Пропала грамота», «Васильченко», «Ой, не ходи Грицю», «Чумацькі гуморески», «Народні картинки», «Приємні знайомства», автор сценаріїв «Скрипка», «Бандура», «Сопілка».
Віктор Гуцал – практик і теоретик диригування, музикознавець і основоположник сучасної теорії інструментування для оркестрів українських народних інструментів, автор книг«Грає оркестр українських народних інструментів» (1978), «Інструментовка для оркестру народних інструментів» (1988), «Репертуарний збірник для ансамблю троїстих музик» (1981), «Репертуарний збірник для ансамблю сопілкарів» (1982), «Запорізький марш» (1995), «Українські народні награвання» (1986), «П’єси для оркестру народних інструментів» (1984), численних праць, підручників з мистецтвознавства та української інструменталістики, статей і досліджень, які стали методологічною базою для роботи багатьох самодіяльних художніх колективів, учбовим посібником для студентів консерваторій та інших музичних навчальних закладів. В.Гуцал – працівник освіти з великим досвідом роботи, професор, основоположник кафедри бандури і кобзарського мистецтва Національного університету культури і мистецтва України, професор кафедри Львівської музичної академії.
Професійна, просвітницька та громадська діяльність Віктора Гуцала повною мірою отримала високе державне і громадське визнання. За вагомий особистий внесок у розвиток українського музичного мистецтва, високу професійну майстерність, популяризацію української культури він нагороджений Орденом Ярослава Мудрого Vступеня, Орденом «За заслуги» ІІІ, ІІ та І ступенів, Почесною грамотою Верховної ради України, Почесною грамотою Кабінету міністрів України, Почесною відзнакою Міністерства культури України, лауреат премії Національної всеукраїнської музичної спілки, Міжнародної премії імені В.Вінниченка Українського фонду культури.
Сьогодні художній керівник і головний диригент Національного оркестру народних інструментів України – Віктор Омелянович Гуцал, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, професор, голова Асоціації народно-інструментальної музики, секретар Всеукраїнської національної музичної спілки,співголова конкурсу «Нові імена України» Фонду культури України, сповнений далекоглядних планів у своїй професійній, творчій, науковій, педагогічній і громадській діяльності та має на меті здійснення нових перспективних планів на благо відродження і розвиткунаціонального музичного мистецтва України, популяризації її багатої духовної спадщини і народних традицій, а також виховання талановитої творчої молоді.