СУРМА — давній дерев'яний духовий ін струмент з конічним корпусом. З широ кого боку має горлач, з вужчого — пищик з подвійною тростиною. Мала довільну кількість ігрових отворів і різні розміри Найбільше розповсюдження здобула в козацьку добу і належала до полкової музики, бо духові оркестри із сурм, труб і тулумбасів були майже у кожному полку і навіть у сотні. Про це свідчать численні історичні пісні і думи та записи в козацьких полках.
Сурма — досить віртуозний інструмент з гучним і пронозистим тембром.
Першим описав сурму Г. Хоткевич, а відродив — В. Зуляк. Згодом сурму намагалися покращити майстри Є. Бобровников, Г. Федькін, К. Свченко Однак теперішнього вигляду вона здобула в роботі Д. Демінчука. Інструмент цього майстра досконаліший, має 11 ігрових отворів, за допомогою яких методом комбінованої аплікатури можна вилучати доволі великий (дві з половиною октави) звукоряд.
Додати коментар