Духова група оркестру

 Духові інструменти – це невід’ємна частина культури нашого народу… Сурми, сопілки, труби і тулумбаси – інструменти, які з давніх часів посідають почесне місце в історії українського народу. Кожен з давніх інструментів, що виникли ще на території Київської Русі, використовуються зараз в нашому оркестрі. Але вони помітно змінилися, вдосконалились, і тепер, наприклад, жалійку замінює кларнет, сурми – гобой, сопілку флейта, козацьку трубу і ріг – труба, а трембіту – тромбон. Тулумбаси, бухало та інші ударні та шумові заміняють оркестрові ударні та перкусійні інструменти.

Звичайно, який ансамбль буде грати без бубна, чи сопілки? Який козацький марш можна увити без сурм? Духові посідають важливе місце у побутуванні оркестру народних українських інструментів, прикрашають його загальне звучання характерними тембрами, посилюють колорит та драматичне враження.

Наразі склад групи є найраціональнішим та здатним виконувати всі найскладніші оркестрові прийоми та втілювати засоби музичної виразності. Це 2 флейти, флейта пікколо, 2 гобоя, 2 кларнета, баян, 2 труби і 2 тромбона, та всі можливі ударні інструменти. Потрібно зазначити, що на деяких, вже сьогодні ексклюзивних інструментах, досі грають декотрі артисти нашого оркестру, зберігаючи автентичність звучання та мистецтва гри на них, тим самим плекаючи старовинну традицію та культуру.

Концертмейстер групи – Кириченко Юрій Володимирович, перший гобой, відповідальний та активний артист оркестру, який майстерно володіє своїм інструментом, втілюючи яскраві самобутні образи, закладені у витвори музичного мистецтва. Окрім гобоя, Юрій також грає на автентичній сурмі, українському інструменті епохи українського бароко.

Склад: Лариса Кравець – Перша флейта

                Бурлак Олексій – Друга флейта та флейта пікколо

                Концертмейстер: Кириченко Юрій – Перший гобой, сурма

                Піддубний Олександр – Другий гобой, сурма

                Челядин Петро – Перший кларнет, сопілка альт, зозуля бас

                Татманянц Михайло – Другий кларнет

                Вакуленко Георгій – Баян, сопілка бас, зозуля бас

                Латун Данило – Труба, трембіта

                Нужда Олександр – Труба, трембіта

                Блошкін Микола – Тромбон, трембіта

                Павленко Назар – Тромбон, трембіта

                Мітін Андрій та Ходіс Вікторія – Літаври, перкусія, бухало, ударна установка, дзвони, різноманітні види свистків типу берести, кувички, коси та ін.

Духові де факто сольні інструменти, та все ж важко знайти масштабні симфонічні циклічні полотна, де б вони не використовались. Композитори часто призначають емоційно навантажені та тематично важливі кульмінаційні місця виконанню саме духовим інструментам, солюючі партії, виконані духовими, сповнені неперевершеними барвами та неповторним колоритом. Наші артисти часто з'являються на авансцені. Це і кларнети, баян, навіть сурма красується своїм тембром у Гопакові Орлова. Особливо часто у драматургії твору бере участь ударник Мітін Андрій, виходячи на авансцену та граючи на бухалі, яке є невід'ємним та обов'язковим інструментом у енергійних українських награваннях.

Через нашу групу пройшло досить багато людей. Деякі досі з нами, деякі пішли на пенсію, але і зараз шановані люди. Давно, ще за радянських часів, група була дещо інша. Була одна флейта, вона ж і сопілка, та ще набір інструментів, на якому грав Данило Пиж, Леонід Попель грав на сурмі та гобої, Ігор Курков грав на гобої, сурмі, сопілці-примі, зозулі-альті, два кларнета – брати Суховерхі – робили багато оркестровок, передусім старший, а молодший часто був солістом. Зараз він у Магадані. На тромбоні грав Георгій Галатов, він також був інспектором оркестру. Був такий інструмент – альтова сурма, на якій грав Микола Степаненко, а Анатолій Романенко грав на басовій сурмі – аналогові фагота, яку зробив ударник Іван Миколайчук, який на той час робив сопілки для ансамблю сопілкарів. Часто їздили у гастрольні поїздки, на периферію, західну Україну та ін. Згодом з'явився у оркестрі баян, на якому й донині грає Георгій Вакуленко.