"Якщо ти хочеш зрозуміти, як живе народ,- послухай його музику"

«Музика, яка одного разу увірвалась у вашу душу, стає її частинкою і ніколи не вмирає». Цей вислів уповні стосується творчості Національного академічного оркестру народних інструментів України - унікального колективу із тривалою історією, який займає почесне місце у скарбниці української музичної культури. Його концертом «Парад солістів оркестру» у Національній філармонії України відкрився абонемент № 3 під назвою «Оркестровий дивосвіт- від першоджерел до сучасності».

    Майстерність виконавців прекрасних мелодій у черговий раз порадувала публіку. Кожен номер програми викликав бурхливі оплески. Після концерту я мала можливість поспілкуватись із художнім керівником і диригентом оркестру, народним артистом України, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка, професором Віктором Гуцалом. А також-подякувати за концерт і розпитати про роботу з колективом.
    - Наш оркестр існує вже сорок два роки. Ми плідно працюємо в усіх напрямках. Це насамперед народно-інструментальна музика, яка охоплює всі регіони України. Ми випустили десять дисків, де зібрано всі ці композиції. Це - наш фундамент, результат величезної роботи. Ми популяризуємо українську народну і авторську пісню. Граємо українську класичну музику - Лисенка, Вербицького, Ревуцького, Лятошинсько-го та інших. Виконуємо твори сучасних українських композиторів, які пишуть спеціально для нас. Ми раді, що маємо можливість співпрацювати з митцями. Виступаємо з виконавцями академічного плану - солістами оперного театру, філармонії, а також представниками естрадного жанру.
    - Я звернула увагу, що музиканти оркестру, як правило, володіють кількома інструментами.
    - Бути універсальними - наше кредо. І воно стосується не лише розмаїтого за жанрами і стилями репертуару, який ми виконуємо на високому професійному рівні. Наш оркестр універсальний ще й тому, що в ньому працюють люди, які насправді грають не тільки на своєму основному інструменті, а й на багатьох інших. У рамках нашого колективу існують також різноманітні ансамблі - троїсті музики, міні-гурти сопілкарів тощо. Це теж елемент універсальності.
    - Чула, що ви маєте й унікальні музичні інструменти?
    - У нас є весь комплект народних інструментів - їх понад 60. Унікальними є і сопілка, і бандура, і цимбали. Ми маємо зозульки, сурми, рубель, качалку, козо-бас, навіть коси, - тобто всі ті інструменти, які побутують у народі. Адже люди подеколи застосовували як музичні інструменти й побутові знаряддя праці. От, наприклад, ви знаєте що таке бербе-ниця, або бугай?
   - Приблизно.
   - Це дерев'яна діжка, у якій вимочували сир. Після того, як вона ставала непотрібною, її верхній отвір обтягували шкірою, до котрої прикріплювали кінське волосся. От вам і музичний інструмент. Багато всього є. Але інструментарій, що становить основу нашого оркестру, - це, передусім, бандури, цимбали, кобзи, скрипки, духові інструменти.У професійному оркестрі традиційні народні інструменти набули нових якостей, їхнє звучання покращилось, бо майстри робили їх спеціально для нас.
    - За яким критерієм ви добираєте учасників колективу? Чи є вікові обмеження?
    - Критерій у нас один - це майстерність музиканта. Якщо він грає добре, то може стати артистом. У нас працюють люди з різних куточків України. У перші роки існування оркестру я об'їздив багато консерваторій, щоб зібрати найкращих виконавців.


ДОВІДКА
   Оркестр був створений у 1969 році. Перший концерт відбувся у Національній опері України (1970 p.). Указом Президента України 1997 року йому надано статус національного, а в 2009-му - академічного.
   У супроводі оркестру виступали прекрасні співаки: Анатолій Солов'яненко, Раїса Кириченко, Микола Шопша, Дмитро Гнатюк, Ольга Басистюк, Лариса Остапенко та інші.


    - Чи багато залишилося ветеранів -тих, хто починав разом із вами?
    - На жаль, уже мало: я і ще кілька музикантів. А так - переважно молодь. Звичайно, за сорок років відбулися певні зміни у складі колективу. В нас є і старше покоління, але ці артисти молоді душею! Вони передають секрети своєї майстерності представникам наступної генерації.
    - Як на вашу думку прищепити молоді любов до народних інструментів?
    - Єдиний шлях - це йти до молоді й демонструвати наше мистецтво. Ми так і робимо - часто виступаємо перед школярами, ліцеїстами, студентами вищих навчальних закладів. Ми показуємо дітям і підліткам народні інструменти, знайомимо їх із якісним музичним звучанням. їм це подобається, вони слухають наші концерти з великим задоволенням. Адже народна музика - це безцінний скарб нашого народу, закладений у душах українців.
    Виховання - велика праця. І прищеплювати повагу та любов потрібно не тільки до народної музики, а взагалі - до мистецтва, культури. Бо без духовного зростання не буде поступу вперед. Тож головне завдання народного оркестру -виховувати нинішнє покоління. І цим повинні опікуватися не лише ми, а й інші творчі колективи та виконавці, а також держава, школа, сім'я...
    - Отже, у народного мистецтва є перспективи?
    - Усе почалось із народного, будь-яке мистецтво походить від фольклорних першоджерел. Вони - основа всього, і забувати про це в жодному разі неможна. А що таке народне мистецтво? Народ його придумав, відшліфував, залишив для нас. Про його збереження ми повинні дбати. Наш оркестр у Національній філармонії України відкрив цикл абонементних концертів, який називається «Оркестровий дивосвіт - від першоджерел до сучасності». Він складається з п'яти програм: «Парад солістів оркестру», «Душі моєї Слобожанська сторона», «У перевеслі вічної краси», «Створення оркестру» - музичне дійство і «Вічність традицій». От нещодавно відбувся черговий концерт «Душі моєї Слобожанська сторона».
    - А чому саме Слобожанщина?
    - Слобожанщина - це серце України,-могутнє джерело вітчизняної культури. Там зародилася наша професійна музика-маю на увазі творчість Миколи Лисенка. У концерті також звучатимуть твори найкращих піснярів сучасності - Олександра Білаша і Георгія Майбороди, славних синів Полтавщини.
Мета абонементних програм - охопити музичну культуру від першоджерела і до сучасності. Маємо на меті показати, як розвивалося виконавство, як удосконалювалися музичні інструменти, народно-інструментальна музика. А перспектива розвитку народного мистецтва завжди буде, коли ми дбатимемо про духовний світ людей, про його красу. Цим ми і займаємось.
    - Оркестр гастролює багатьма країнами. Чи є місце, де вас найкраще зустрічали, куди б хотіли ще раз повернутися?
    - Куди б ми не їхали, нас приймають дуже добре, особливо у Європі. Колись хтось сказав: «Якщо ти хочеш зрозуміти, як живе народ, - послухай його музику». Музика, яка йде від душі, від народу, буде завжди позитивно сприйматися. Аби ж гастролі були частіше (посміхається). Цьогоріч ми побували у польському місті Познані, виступали в найкращому його залі. Замість півтори години, концерт тривав три. Полякам наш виступ дуже сподобався. Тим більше, наша музика деякою мірою споріднена...
    - Дякую, Вікторе Омеляновичу! Бажаю вашому колективу гарних концертів при повних залах і, звичайно, цікавих гастролей.
     А вам, дорогі читачі «КіЖ», раджу побувати на концертах Національного академічного оркестру народних інструментів і бажаю відчути справжню насолоду від музики.

Аліна Онопа

Стаття взята з видання "Культура і Життя" 25/10/2012