Статті з газет

«КИЇВСЬКОЇ ПАЛАНКИ МУЗИЧНИЙ КІШ», 18-31 грудня 2008 р.

          Перемкнула радіо і наче благодатний дощ змив варнякання «нетаківців» і «регіоналів» — зазвучав бадьорий ритм, чудова мелодія «Запорізького маршу» у виконанні Національного оркестру народних інструментів України.
          Воістину є в ньому той магнетизм, на який озивається наше серце, пам’ять. Може, тому й був репресований цей твір, бо пробуджував в українців дух минулих вольностей.
          Він настільки яскравий і емоційний, що навіть побутувала думка, начебто його написав на замовлення гетьмана Кирила Розумовського геніальний Бетховен.
          Насправді ж автором є роменський кобзар Євген Адамцевич, а інструментування зробив Віктор Гуцал, народний артист України, головний диригент і художній керівник Національного оркестру народних інструментів України.
          Євген Олександрович Адамцевич народився в 1904 році в селі Солониці Полтавської області. Ще в дитинстві осліп, однак це не завадило йому успішно закінчити школу і грати на скрипці, сопілці, бандурі. Він багато їздив по Україні, шліфував свою майстерність. На відміну від інших кобзарів, Є. Адамцевич грав тільки пучками пальців, збиваючи їх часом до крові. Це надавало певного колориту і своєрідного забарвлення звучанню його бандури.
          Кобзарське мистецтво передається від учителя до учня, тож, певно, марш, який виконував Адамцевич, був у репертуарі його вчителів. Євген Олександрович зберіг його і виконував дуже виразно, енергійно. Але через те, що грав пучками, дзвінкості та насиченості звучання не вистачало.
Збір матеріалів