Наша пісня, наша дума, не вмре, не загине!

    Коли на концерті Національного Академічного оркестру народних інструментів України у вщент переповненій концертній залі Національного палацу «Україна» багатотисячна грома-да, стоячи гучно аплодує та вигукує «Браво! - Маестро!» та «Слава Україні», проймаєшся гордістю за свій край та землю свою - ймення якій Україна. Це не просто виступ національної гордості України - це добре продумане, вишукане театралізоване дійство з великою палітрою вдало підібраних фарб, де за мольбертами стоять досвідчені художники. Саме цих мистців, чудових музикантів-віртуозів дуже ретельно та професійно відбирає славний диригент, народний артист України, лауреат Національної премії Тараса Шевченка, професор музики Віктор Гу-цал. Великий Майстер щедро засіває та вміло віддає свій багаторічний досвід і талант своїм підопічним. Весь колектив - від костюмерів до провідних керівни-ків - самовіддано працює на спільний знаменник доброї творчої результативної справи. Вінцем музичних пейзажів Маестро є чітко продумані кожні кроки кожного спектаклю. Вивірені Динамічні музичні штрихи, витончені нюанси, що луна-ють до слухачів чистим витонченим звуком. Мелодія, злагодженість, гармонійна палітра усіх ланок оркестру зачаровує, захоплює, переповнює радістю та щастям небайдужі людські душі. Переносить слухачів у чарівний казковий світ II Величності - Музики. Кожен музичний твір у виконанні цього славного колективу завжди викликає бурю позитивних емоцій.

    Як органічно зрісся з провідним музичним колективом світового масштабу славний син українського народу, відомий на всю планету скрипаль-віртуоз, ка-надієць українського похо-дження Василь Попадюк! Коли на сцені палацу «Україна» Національний Академічний оркестр народних інструментів України під орудою Віктора Гуцала та відомий музикант-віртуоз Василь Попадюк грали композицію «Народні мелодії» народного артиста України, віртуоза-сопілкаря Василя Попадюка-батька, було враження, що вся зала (4 тисячі слухачів) спочатку завмерла, потім разом з виконавцями почала грати та танцювати. Це був шалений вибух добрих емоцій, від яких люди випромінювали Добро. Музикантів зустрічали стоячи, гучними оваціями та оплесками. Люди не хотіли відпускати своїх кумирів та улюбленців.

     На одному з концертів оркестру відомий громадський діяч, доброчинник, славний українець Богдан Гаврилишин сказав: «Мистецтво цього уславленого колективу вічне та народне - справжнє та велике!
Це мистецтво належить Великому Народові.

 

Професор Микола СІКОРА

Стаття взята з видання "Моя Україна" 05/05/2013