ГУСЛІ — найдавніший струнно-щипковий інструмент, існував ще від часів Київської Русі, що засвідчено численними документами і авторитетними дослідниками: Ібн-Дастом, І. Рігельманом, П. Кулішем, М. Сумцовим, М. Лисенком та інш.
Інструмент мав форму трапеції з доволі великим і глибоким корпусом, мав від одинадцяти до тридцяти струн. Стрій їх переважно діатонічний. Гуслі тримають на колінах і грають пальцями обох рук. На гуслях грали супровід до співу, а також в ансамблях, музику до танців, що показано на фресці Софійського собору початку XI ст. В «Слові про Ігорів похід» є оповідь про те, що Боян співав із супроводом на гуслях. Мали велике розповсюдження. Глухівська школа випускала гуслярів-професіоналів (XVIII ст.).
А ще гуслі стали основою для створення українським народом більш досконалих інструментів — кобзи і бандури, які витіснили їх з музичного побуту України. А також гуслі були витіснені досконалішими європейськими інструментами, такими, як клавесин, а пізніше фортепіано. Залишалися побутувати гуслі перевалено у духовенства та бідних дворян, які неспроможні були купити дорогі європейські інструменти.
Додати коментар